Какая любовь вернее и крепче?

я считаю,что первая любовь..ее не забыть..все равно всех сравниваешь с нми,с твоим первым...и мысленно каждый раз к нему возвращаешься..

первая любовь - это прежде всего первые грабли... больно, ушибся, но уже знаешь чего хочешь и что нужно обходить стороной... и конечно память на всю жизнь, так как это самое первое и неповторимое ощущение счастья в объятиях дорогого тебе человека =)

Вернее и крепче та любовь,которая построена на доверии...возраст мне кажется большой роли не играет...скорее всего много значит внутреннее я,то чего люди сами ищут,ведь начиная новые отношения,мы сами определяем дальнейшее...

взаимная любовь

Та, которую мы испытываем в данный момент. Ведь согласитесь, когда мы любим человека, мы думаем, что он самый лучший во всем Например я испытала первую любовь еще в детском саду и любила того парня лет до 12=) Ну разве можно это назвать лучшей любовью? Да и остальных своих парней я не вспоминаю и ни с кем не сравниваю. Для меня существует только Он, тот, с кем я в данный момент. И любовь для меня самая крепкая - та, которая со мной сейчас...

Первая настоящая

первая, взаимная и с первого взгляда - всё вместе это самая верная и крепкая любовь)))

На мою думку, та яку ти сам відчуваєш... Може бути любий з цих 3-х варіантів... Але зазвичай, в дитиннстві хлопчики і дівчатка зустрічаюця один з одним тому, що хочуть бути схожими на дорослих, там, перші поцілунки і т.д. У підлітковому віці, (в шкільному), люди зустрічаюця бо наступає статеве формування організму, обидві сторони хочуть одного і тогож, але боязко-соромлячись, дівчата в свою чергу того, що такими як раніше не стануть ніколи, а хлопці, що не виправдають себе перед дівчиною яка покладає на нього надії, і ця боязкість найчастіше до такого приводить... Люди 23-25 роів найчастіше одружуюця, на мою думку в нас так просто заведено в такому віці одружуватись, і це стало свого роду традицією... В віці вище 25, люди починають заводити стосунки з тою ціллю, що молодші них вже заміжні а вони ні... І починають грати маразматичні інкстинти, типу якщо не зараз, то потім буде піздно... В віці від 35 і докінця, (85% після розлучення і 83% з дітьми) починають чіплятися за все що бачать, і починають зазвичай з товстих гаманців(дівчата), хлопці ж задивляюця на молодших... В дівчат в яких нічого не прошло з гаманцями, з відчаю починають пригати на товсті животи, і безкінечний запах пива з рота... через те, що остання надія про принца на лєксусі послала її під три чорти вчора в дорогому ресторані коли вона розповіла, що має трьох дітей... Чоловіки, (хлопці), після того як молоденькі дівчатка їм відмовляють, обзиваючи старим імпотентом, з відчаю поспішають до дешевих забігайлівок, в пошуках дешевої, сіфозно-вонючої, зазвичай старшої дирки, тому, що кришу рве...самі подумайте три місяці без сексу з з жінкою... це штовхає ша відчайдушні вчинки... він в кінцевому результалі чіпляє собі якусь не путьову болячку... його піпіськастає схожою на велику вавку і він покінчує життя самогубством, так і не пізнавши справжнього, щирого кохання... Жінка живучи з другим по рахунку чоловіком, який бє її і дітей, недоживши до повної староті помереє від: інфаркту, інсульту, чи іншої хвороби визваної по нервовій системі... лишивши дітей на пяну скотину яка відає їх до притулку... Ось, що викликають системні стосунки, викликані тим, що людина задумується у якому віці розпочинати серйозні відносини... Так ось до чого я веду - кожна людина НЕ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ ВІКУ повина сама відчути, чи дійсно ті стосунки серйозні, чи дійсно то саме та людина, а відчути це не тяжко якщо ти в цьому не сумніваєшся, тоді це саме те А тоді коли виникають сумніви, типу А що?, А нащо?, на мою думку то вже не то(( І людина перед тим як розпочати завязувати стосунки повина переконатись, що те все не ради забави, і не за для розваги. А для того щоб приносити і дарувати БЄВОЄМЕЗДНО :-)) одне одному радість і щастя))) І це не залежить від того скільки тобі років, будь то 12 чи 45, головне відчувати те, що ти ніколи не будеш жаліти про те, що ви зробили... І ще одне, якщо ви не впевнені, не розпочинайте щось планувати, розвивати стосунки, і говорити шо кохаєте один одного, це призводить до дуже великої болі яку дуже важко витерпіти, і не зробивши як той мужик з сіфою...)) Якщо ви не розпочали перечитувати той момент, що зробив з собою мужик, це означає що ви уважно прочитали цю захопливу історію, і зробили висновки...

Я думаю та любовь, которая прошла испытания. Т.е, например, вы были вместе, но кто-то разбил вашу пару, или вам нужно было расстаться по каким либо причинам. Но, через несколько лет, вы снова встретили, поняли, что только с этим человеком сможете быть по настоящему счастливы И решили быть вместе, и не расстоваться, не смотря ни на что Вот, мне кажется, что это и будет самая крепкая любовь, которая прошла через годы, и много чего

Та, что самая первая...самая робкая...и самая быстрая...

#3 Полностью согласна

искренняя любовь И любовь проверанная расстоянием=))))))))))))

Только взаимные чувства смогут пережить ВСЁ

Первая любовь была быстрой и с жестокой изменой. Да и не помню ее почти. А вот настоящая... это когда два совершенно неизвесных друг другу человека за несколько минут становятся самыми лучшими друзьями. Кратче и содержательней не написать.

Я думаю любовь будет и верная и крепкая после того,когда ты ПОЛНОСТЬЮ узнаешь человека...потому что зачастую первое впечатление всегда обманчиво...

Первая любовь - она наивная, милая, красивая... Но не серьёзная, это понимаешь когда становишься взрослее (естественно, я о той первой любви, которая была в детстве и уже прошла). Но есть и однолюбы, для которых просто не существует выбора... Если такая любовь оказывается неразделённой - мне искренне жаль таких людей...А лично для меня, самая крепкая любовь - это моя нынешняя...

вернее и крепче та любовь, в которой обе половины до этого уже прошли сложные отношения с бывшими партнерами, у которых есть с чем сравнивать... безусловно, секс не стоит на последнем месте. физическое влечение немаловажный фактор в отношении двух людей.

Я считаю, что в детстве то, что мы испытываем симпатию к кому-либо вряд ли можно назвать любовью. А вот когда уже становишься взрослей, умней, то отношения и чувства становятся намного крепче и ты к ним относишься серьезно...ну как-то так...))

почитала комметнарии..у всех своё мнение. . ну вот ко мне например первая любовь пришла в 8 классе. . . и к моему парню тоже...мы с ним учимся уже на втором курсе института,вместе уже 5 лет. планируем свадьбу. и никто из нас ни разу не изменил и не предал друг друга. Не важно когда она у тебя. Самое главное чтобы ты не мог находиться без этого человека. Всё время хотел ему позвонить и увидеться

Школьная любовь,как правило-это первая любовь. А первая любовь вызывает только самые светлые чувства. В школьном возрасте многие думают. что любят...А ни фига... Это просто влюбленность. Я думаю, что любовь можно действительно почувствовать уже в более старшем возрасте.Хотя люди тоже же разные, поэтому конкретизировать нельзя.))